Панічна атака у дорослого та дитини. Як правильно діяти?
Важливо! Матеріали підготовлено на основі рекомендацій Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Як ти?», ініційованої Оленою Зеленською. Якщо ви бажаєте дізнатися більше про психологічну стійкість, техніки дихання або знайти поради для різних життєвих ситуацій, ви можете ознайомитися з повним переліком матеріалів на офіційному сайті програми: https://howareu.com/
У часи постійної напруги та невизначеності наше тіло може реагувати на стрес занадто інтенсивно. Панічна атака — це сильне почуття страху і тривоги, що виникає раптово. Напади можуть бути спровоковані стресом чи хвилюваннями, і зазвичай тривають від кількох хвилин до години. Під час панічної атаки людину охоплює страх, що найближчим часом може трапитися щось погане, навіть якщо об’єктивної небезпеки немає. Також може здаватися, що вона втрачає контроль, може заподіяти собі шкоду і навіть померти.
Це може лякати, особливо коли йдеться про дітей, проте важливо пам’ятати: це стан, яким можна навчитися керувати.
Під час нападу людина часто відчуває фізичний дискомфорт:
- прискорене серцебиття;
- задуха, прискорене або ускладнене дихання;
- оніміння або тремтіння рук та ніг;
- нудота і дискомфорт у шлунку;
- запаморочення;
- світло здається яскравішим та інтенсивнішим;
- сльози, які неможливо зупинити;
- відчуття скам’яніння там неможливості рухатися.
Панічну атаку може спричинити тривожність з конкретного приводу або проживання важких стресових ситуацій. Утім, конкретна причина зрозуміла не завжди.
Панічні атаки не несуть шкоди для нашого фізичного здоров’я. Поодинокі випадки можуть трапитися з будь-ким. Вони часто є природною реакцією на сильну втому, переживання, стресові ситуації. Однак, якщо такі напади повторюються регулярно, варто звернутися до лікаря, адже це може свідчити про панічний розлад.
Що робити у випадку панічної атаки у дорослого?
Пам’ятайте, що цей стан обов’язково мине. Спробуйте сконцентруватися на поточному моменті, «заземлитися». Сфокусуйте увагу на своєму диханні, спробуйте його уповільнити. Сядьте або ляжте так, щоб вам було зручно.
Однією з найпопулярніших технік опанування панічних атак є техніка «5–4–3–2–1». Вона полягає в концентрації на речах, які нас оточують. Порахуйте:
- 5 речей, які ви бачите перед собою (наприклад, ваші руки, стіл, небо тощо);
- 4 речі, які ви відчуваєте фізично (тверда поверхня під ногами, одяг на тілі);
- 3 речі, які ви чуєте (спів пташок, звук машин, музика);
- 2 речі, які ви відчуваєте на нюх (кава, аромат квітів, парфум);
- 1 річ, яку ви можете відчути на смак (м’ятна гумка, чай тощо).
Як допомогти людині під час панічної атаки?
За можливості, не залишайте її саму: скажіть, що ви поряд і подбаєте про її безпеку. Якщо людина здатна йти, відведіть її у спокійне місце, де вона зможе сісти. Говоріть із нею спокійно, запропонуйте дихати разом із вами, порахувати предмети навколо. Якщо людині важко говорити, не наполягайте. Повторюйте їй, що вона в безпеці, що тривога скоро мине. Коли напад закінчиться, людина може почуватися виснаженою. Запропонуйте їй води або чаю та, за можливості, покладіть спати.
Як допомогти дитині під час панічної атаки?
Дітей охоплює раптовий страх, що станеться щось жахливе. До того ж вони можуть сильно лякатися ще й через те, що не розуміють, що з ними відбувається. У такому випадку їм особливо необхідна увага й турбота дорослого.
Якщо панічна атака все ж таки трапилась, за можливості відведіть дитину у безпечне місце: додому, в її кімнату або тихий куточок в ігровій кімнаті, на знайомий ігровий майданчик тощо. Скажіть їй, що тут вона в безпеці і нічого поганого не станеться. Щоб допомогти дитині заспокоїтися, використовуйте ті ж поради, що і для дорослих: повільно дихайте та звертайте її увагу на оточуючі предмети. Якщо дитина маленька то, за її згоди, обніміть, допоможіть відчути тепло та турботу.
Після того, як дитина заспокоїться, дуже важливо поговорити з нею про те, що сталося. Деякі діти можуть боятися повторного нападу, відтак починають уникати ситуацій, які можуть його спровокувати. Спробуйте зрозуміти причину панічної атаки: чи змушують дитину панікувати певні ситуації або місця? Розуміння цього допоможе їй подумати про те, як з цим впоратися.
Не ігноруйте панічні атаки у дитини, оскільки в майбутньому вони можуть спричинити такі ускладнення, як важка депресія та суїцидальна поведінка.
Пам’ятайте: піклування про свій внутрішній стан – це не розкіш, а необхідна база для вашої стійкості та спокою ваших дітей. Навіть найсильніший шторм рано чи пізно вщухає, а наявність дієвих інструментів допоможе вам пройти крізь нього впевненіше. Бережіть себе!







